КРЕМЕНЧУЦЬКИЙ ЗАКЛАД ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ
(ЯСЛА-САДОК) № 62
КРЕМЕНЧУЦЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ КРЕМЕНЧУЦЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Нам розказують про небажання дітей читати книжки та муки дорослих, які намагаються штучно прищепити їм любов до читання. Відтак виникає в уяві образ книжки як чогось несучасного й непривабливого. Спробуйте розглянути дитячі книжки та розібратися, що цікавого й корисного прочитати разом із дітьми. Чому це цікаво? Щоб сформувати інтерес до книжки, педагоги традиційно використовують художню літературу. Але психологи довели, що коло дитячих інтересів ширше, тому в роботу з дошкільниками необхідно включати й науково-пізнавальну літературу. Пропонуємо розглянути нон-фікшн книжки для дітей. Нон-фікшн – літературний жанр, до якого належать твори, побудовані на основі фактів з елементами художнього вимислу. Однозначного погляду на поняття «дитячий нон-фікшн» немає. До цієї категорії педагоги та науковці відносять усі види науково-популярної книжки: науково-художню; науково-пізнавальну; довідкову; практично-розвивальну. На поличках книжкової крамниці сьогодні можна знайти літературу про все: рослини, тварин, людину, явища природи, космос, кулінарію, будь-яку країну, цифрові технології та навіть нанорозробки. Усі ці книжки написані простою та зрозумілою для дітей мовою. Кожен маленький читач знайде для себе цікаву корисну інформацію. Що запропонувати дітям? Інтерес дорослих до літератури жанру нон-фікш зростає. Ці книжки використовують для розвитку дітей як батьки, так і педагоги. Адже теми, які пропонують автори, актуальні, сучасні, різноманітні та зрозумілі маленьким читачам. Тож що обрати? Віммельбух. Діти люблять яскраві, красиві ілюстрації, які можна довго розглядати. Так вони заповнюють прогалини у своїй уяві про певні речі, що залишаються незрозумілими з тексту. Щоб задовольнити цю потребу, запропонуйте дитині віммельбух. Він не містить тексту, лише малюнки. Розглядайте разом із дитиною, вигадуйте власну історію, розповідайте, а потім доповнюйте. І тепер уже книжка «зачитана» не через той самий текст, а через ілюстрації, що дають змогу щодня перевтілити персонажів, змінити сюжет тощо. «Видавництво Старого Лева» під час експерименту видало ілюстровані картонні книжки без слів про родину Кучерявих. Виняток склали лише назви: «Кучеряві повертаються у місто», «Кучеряві думають, що робити в дощ», «Кучеряві відмовляються від ялинки на Різдво» тощо. Це все – «мовчазні» книжки-картинки художниці Мар’яни Прохасько. Запропонуйте дітям розглянути ілюстрації та скласти історію. Поміркуйте разом, що ще могло відбуватися в родині Кучерявих. Зверніться до досвіду дітей. Адже Мар’яна Прохасько розповідає типові історії з життя традиційної родини з міста, і схожі ситуації могли трапитися з кожним. Книжки без слів читати складніше, ніж звичайні. Потрібно вигадувати текст замість автора, уявляти нові деталі в знайомих картинках. Проте це весело й не так набридає, як той самий текст. До того ж розвиває дитячу фантазію. Читач не обмежений волею автора й вільний інтерпретувати картинки за вподобаннями, переконаннями та життєвим досвідом. Таку книжку можливо читати безкінечно. І головне – вона потребує живого спілкування дорослого й дитини, емоційного єднання навколо неї. Книжка-іграшка. Діти дошкільного віку люблять рухатися, і статична робота з книжкою їх напружує. У пригоді стануть книжки, які дають змогу погратися. Запропонуйте дітям розфарбувати предмети чи персонажів, наклеїти наліпки, відчинити віконечка тощо. Якщо цього замало, використовуйте книжки-панорами та книжки-розкладайки, де на кожній сторінці можна побудувати об’ємну фігуру. Але й це не все! Є книжки, за допомогою яких можна проводити баталії. Книжка Ерве Тюлле «Пальчикові змагання» дає змогу не лише ознайомлювати дітей із корисною інформацією, а й розвивати в них дрібну моторику. Автор пропонує прості вправи змагального характеру: дмухати, плескати, стукати тощо. У цій книжці немає жодного персонажа, адже головна тут – дитина, яка її читає. Діти полюбляють читати книжки про себе. У літературі нон-фікшн є й такі, де дитині пропонують дати імена персонажам, намалювати їх, розфарбувати сторінки, скласти історію тощо. Запропонуйте дитині зробити головними персонажами себе або свою родину. Це дасть змогу ліпше зрозуміти дитину, збагатити її емоційну сферу. Чим іще корисні книжки жанру нон-фікшн? Вони дають змогу експериментувати. Запропонуйте маленьким дослідникам книжку Кузька Кузякіна «Біла трішки чорна-пречорна книжка», де дотепний, а часом навіть абсурдний діалог чорної вівці та вовка-альбіноса переривається завданнями й експериментами, які можна виконати безпосередньо на сторінках видання. Грайливий підручник Коли дитина проявляє інтерес до книжки, перед дорослими постає вибір – із усього розмаїття пізнавальних книжок вибрати справді цікаві та корисні. Книжки жанру нон-фікшн заохочують досліджувати різноманітні теми від спорту до науки. Українські автори також пишуть у жанрі нон-фікшн. Наукові казки Ганни Бєлєнької «Чудеса від Чудакси», «Чепурушечка», «Фея Офелія» подобаються і дітям, і дорослим. Веселі оповідання та казки про хлопчика Олесика дають змогу ознайомити дітей із природним та соціальним довкіллям, об’єктами та явищами природи тощо. В основі кожного оповідання – реальні події, а в основі кожної казки – наукові факти. Використовуйте їх під час занять для розвитку емпатії, мислення та пізнавальної активності дітей. Щоб стимулювати дітей до самостійного читання, запропонуйте їм кумедні та водночас пізнавальні комікси для дошкільників Володимира Поворозника «Шмаркачі. Випробувальний політ» або Сергія Чударкова «Кімка-мандрівник». Отже, жанр літератури нон-фікшн розвивається відповідно до інтересів дітей. Ми не змогли описати всі види та формати. Адже існують іще наукові казки, казки-подорожі, оповідання-мандрівки, манги тощо. Тож обирайте до смаку. Не змушуйте дитину читати, а запропонуйте їй цікаву книжку. Експериментуйте з жанрами і форматами, тоді з інтересом до читання у дітей не буде жодних проблем.